Центральний інститут підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців Міністерства важкого машинобудування СРСР (ЦІПК) був заснований згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 6 червня 1967 року № 515. У 1975 році було організовано філію ЦІПК в Краматорську. Згідно Указу міністра важкого і транспортного машинобудування СРСР від 4 червня 1986 року № 229 ЦІПК був переведений з Москви в м.Краматорськ. У складі інституту були Московська, Свердловська, Харківська і Красноярська філії.
Інститут виконував:

• підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців;
• підготовку резерву керівних кадрів;
• підвищення кваліфікації за новими перспективними напрямками науки і техніки.

Тільки в Краматорську за один рік підвищували кваліфікацію близько 2500 працівників і фахівців галузі важкого, енергетичного і транспортного машинобудування. Після проголошення України незалежною державою Інститут увійшло до підпорядкування Гособоронпроммаша України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 февраля1992 року № 09 Краматорський Інститут підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців, а також Науково-дослідний центр організації праці Гособоронпроммаша України, були переведені в підпорядкування Міністерству праці України, і на їх базі було засновано Національний центр продуктивності Мінпраці України.
Указом Мінпраці України від 8 травня 1997 року № 41 Інститут перетворений у філіал Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Мінпраці України і Національної академії наук України.
З 1993 року інститут є членом Міжнародної асоціації післядипломної освіти (JACEE, Хельсінкі, Фінляндія).

Головним завданням Інституту підвищення кваліфікації є:

• професійна підготовка та перепідготовка вивільнених працівників і фахівців за заявкою служб зайнятості населення, підготовка та підвищення кваліфікації робітничих кадрів і службовців;
• надання другої вищої освіти, другої кваліфікації молодшого спеціаліста;
• підвищення кваліфікації державних службовців: працівників соціальної сфери, охорони праці, керівних працівників і спеціалістів підприємств, служб і організацій, осіб, які зараховані до кадрового резерву;
• організація курсів (факультативів) з вивчення іноземних мов, комп'ютерної підготовки;
• проведення науково-дослідних робіт в інтересах Інституту і на замовлення юридичних осіб, громадян;
• надання освітніх послуг населенню на рівні кваліфікаційних вимог до курсової підготовки;
• надання консультативних, інформаційних та інших послуг підприємствам, організаціям та різним категоріям населення з питань економіки, менеджменту, екології, охорони праці, техніки, технології, нормування праці, іноземних мов, використання засобів обчислювальної техніки при вирішенні інженерних і економічних завдань.

Основним видом діяльності в даний час є діяльність, пов'язана з придбанням професійної освіти: підготовка кваліфікованих працівників, перепідготовка з придбанням іншої професії, підвищення кваліфікації робітничих кадрів, фахівців підприємств.
Для Донецької області, де проживає кожен десятий житель України і відзначається високий рівень явної та прихованої безробіття, отримання сучасної професії, володіння сучасною технологією обробки даних має першорядне значення на ринку праці.
За період перебування інституту в системі Міністерства праці та соціальної політики України (1992-1999 рр.) Пройшли підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації 8212 чол., В тому числі 1501 чол. з числа безробітних за направленнями центрів зайнятості міст Донецької області.Із історії інституту

Центральний інститут підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців Міністерства важкого машинобудування СРСР (ЦІПК) був заснований згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 6 червня 1967 року № 515. У 1975 році було організовано філію ЦІПК в Краматорську.

Згідно Указу міністра важкого і транспортного машинобудування СРСР від 4 червня 1986 року № 229 ЦИПК був переведений з Москви в м.Краматорськ. У складі інституту були Московський, Свердловський, Харківський і Красноярський філії.
Інститут виконував:

• підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців;
• підготовку резерву керівних кадрів;
• підвищення кваліфікації за новими перспективними напрямками науки і техніки.

Тільки в Краматорську за один рік підвищували кваліфікацію близько 2500 працівників і фахівців галузі важкого, енергетичного і транспортного машинобудування.
Після проголошення України незалежною державою Інститут увійшло до підпорядкування Гособоронпроммаша України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 февраля1992 року № 09 Краматорський Інститут підвищення кваліфікації керівних працівників і фахівців, а також Науково-дослідний центр організації праці Гособоронпроммаша України, були переведені в підпорядкування Міністерству праці України, і на їх базі було засновано Національний центр продуктивності Мінпраці України.

Указом Мінпраці України від 8 травня 1997 року № 41 Інститут перетворений у філіал Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Мінпраці України і Національної академії наук України.

З 1993 року інститут є членом Міжнародної асоціації післядипломної освіти (JACEE, Хельсінкі, Фінляндія).


Головним завданням Інституту підвищення кваліфікації є:професійна підготовка та перепідготовка вивільнених працівників і фахівців за заявкою служб зайнятості населення, підготовка та підвищення кваліфікації робітничих кадрів і службовців;

• надання другої вищої освіти, другої кваліфікації молодшого спеціаліста;
• підвищення кваліфікації державних службовців: працівників соціальної сфери, охорони праці, керівних працівників і спеціалістів підприємств, служб і організацій, осіб, які зараховані до кадрового резерву;
• організація курсів (факультативів) з вивчення іноземних мов, комп'ютерної підготовки;
• проведення науково-дослідних робіт в інтересах Інституту і на замовлення юридичних осіб, громадян;
• надання освітніх послуг населенню на рівні кваліфікаційних вимог до курсової підготовки;
• надання консультативних, інформаційних та інших послуг підприємствам, організаціям та різним категоріям населення з питань економіки, менеджменту, екології, охорони праці, техніки, технології, нормування праці, іноземних мов, використання засобів обчислювальної техніки при вирішенні інженерних і економічних завдань.

Основним видом діяльності в даний час є діяльність, пов'язана з придбанням професійної освіти: підготовка кваліфікованих працівників, перепідготовка з придбанням іншої професії, підвищення кваліфікації робітничих кадрів, фахівців підприємств.

Для Донецької області, де проживає кожен десятий житель України і відзначається високий рівень явної та прихованої безробіття, отримання сучасної професії, володіння сучасною технологією обробки даних має першорядне значення на ринку праці.

За період перебування інституту в системі Міністерства праці та соціальної політики України (1992-1999 рр.) Пройшли підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації 8212 чол., В тому числі 1501 чол. з числа безробітних за направленнями центрів зайнятості міст Донецької області.